Історія дослідження

Антон Левенгук

   Антон Левенгук — перша людина, яка зуміла побачити бактерії за допомогою мікроскопа. Вперше він спостерігав бактерії у 1674 році, використовуючи мікроскоп, сконструйований ним самим.
   Назва «бактерія» з'явилася пізніше, вона була запропонована Крістіаном Ернбергом у 1828 році, виведена з грецького слова βακτηριον, яке означало «маленька паличка».
  Луї Пастер продемонстрував у 1859 році, що процес бродіння викликається ростом мікроорганізмів, і що цей ріст не може бути зародженим мимовільно (хоча слід відзначити, що дріжджі, які зазвичай пов'язані з бродінням — не бактерії, а гриби). Разом із  сучасником Робертом Кохом Пастер є одним із авторів і перших захисників бактеріальної теорії виникнення хвороб. Роберт Кох був піонером медичної мікробіології, працюючи з такими хворобами як холера, сибірська виразка і туберкульоз. У своєму дослідженні туберкульозу Кох остаточно довів бактеріологічну теорію, за що і був нагороджений Нобелівською премією 1905 року. У своїх «Постулатах Коха» він встановив критерії перевірки, чи хвороба викликається мікроорганізмом; ці постулати все ще використовуються і сьогодні.
   Хоча в 19 столітті вже було відомо, що бактерії — причина багатьох хвороб, однак не існувало ніяких ефективних засобів антибактеріального лікування. У 1910 році Пауль Ерліх створив перший антибіотик, модифікуючи фарбник, який селективно фарбував бактерію Treponema pallidum — спірохету, що викликає сифіліс — тим самим створивши речовину, яка вибірково вбиває патоген. Ерліх був також нагороджений Нобелівською премією за свою роботу з імунології та відкриття використання фарбників для виявлення та ідентифікації бактерій. Його робота була основою для створення фарбування за Грамом і фарбування за Зіль-Нельсеном.
   Важливий крок уперед у вивченні бактерій був зроблений у 1977 році Карлом Воузом, який встановив, що археї — окрема від бактерій лінія еволюційного розвитку. Ця нова філогенетична таксономія була заснована на встановленні послідовності 16S рибосомної РНК і поділила прокаріоти на два окремих домени як частину системи трьох доменів.