Похідні шкіри

Малюнок 9

       Похідними шкіри є волосся, нігті, потові, сальні та молочні залози (мал. 9).
   Протягом життя у людини є 3 типи волосся. Первинне існує від 4 до 8 місяців, вторинне – на 9 місяців внутрішньоутробного життя; третинне – під час статевого дозрівання. Складається з кореня і стрижня. Корінь (radix) є  у власне шкірі, а його нижня частина позашкірна і має назву цибулини.
   Цибулина лежить у сумці волосся. Стрижень (icapus) складається з мозкової речовини, кори і кутикули.
   Похідними епідермісу є нігті (unguis). Найбільша частина – тіло – розміщується у ложі. Тіло складається з клітин, які зв’язані між собою.
   Потові залози (glandulae sudoriferac) за будовою трубчасті; апокринні та екранні. Вони виділяють 500-600 мл поту та є всюди, крім головки статевого члена і його передньої шкірочки.
   Сальні залози (glandulae sebaceae) за будовою прості альвеолярні, голокринні. За добу виробляють 20 г шкірного сала. Поділяються на залози волосся й відокремлені, які складаються з мішечка та протоки.
   Молочна залоза (glandula mammaria) призначена для вигодовування жінкою новонародженого. Вивідні протоки сходяться до грудного соска, утворюють молочні пазухи і відкриваються на них. З 4-5 місяця вагітності виділяється секрет – молозиво, після пологів з’являється молоко.

   Волосся (pili) є на всій шкірі. Воно відсутнє на долонях, підошвах, червоній каймі губ, головці статевого члена, малих статевих губах.
   У волосині виділяють дві основні частини: стрижень, корінь.
   Стрижень – частина, що виступає над шкірою, корінь – частина, що знаходиться в товщині шкіри. Потовщена частина кореня називається цибулиною волосини. Стрижень волосини складається з коркової речовини і кутикули.
   Корінь волосини знаходиться у так званому волосяному мішечку або фолікулі (мал. 10).

Будова волосся

Малюнок 10

   Нігті (unguis) – це тверді, дещо зігнуті пластини, розміщені на кінцях пальців із тильної сторони. В нігті розрізняють тіло, корінь, передній вільний край, задній край і два латеральні (бокові) краї. Ніготь лежить у ложі, що складається з росткового епітелію і сполучної тканини. Шкіра нігтьового ложа має велику кількість кровоносних судин і чутливих нервових закінчень (мал. 11).

Будова нігтя

Малюнок 11

   Рецептори шкіри. Шкіра містить велику кількість рецепторів, що сприймають різні подразнення із зовнішнього середовища. У залежності від характеру подразнень розрізняють больові, температурні (теплові, холодні) і тактильні шкірні рецептори.
   В епітелії особливо чутливих ділянок шкіри є так звані чутливі диски (клітини Меркеля). Температурні рецептори – це кінцеві колби (колби Краузе), вони лежать у глибоких відділах дерми і підшкірному шарі.
   До рецепторів дотику відносять чутливі тільця (тільця Матеснара), що залягають у сосочках шкіри, до рецепторів тиску – пластинчасті тільця (тільця Фатера – Пучіні).